Напередодні нового року давайте згадаємо дитинство і як щиро та наполегливо багато з нас хотіли ляльку своєї мрії, спортивну дитячу машину, танчик або іграшкових солдатиків, котрі продавалися у самому великому магазині міста.
Або як хотілося покататися із своїми батьками на санчатах, ковзанах або самокаті, та так, щоб з ефектом «Ах! Як я втомилася і мені достатньо!»
А можливо хтось мріяв стати співаком, космонавтом або вчителем. А може хтось мріяв зв’язати або зшити своїй ляльці вбрання саме з тієї тканини, яку вигадав у своїх мріях?!
В усіх цих дитячих мріях був неймовірно сильне щире дитяче бажання хотіти!
Але була і інша сторона медалі, – батьківська.
– Багато хочеш, мало отримаєш!
– Бачиш чого захотів!
– «Розкатала» губу!
– Менше мрій – більше роби!
– Підростеш – поговоримо, що з того, що ти хочеш тобі знадобиться в житті!
Коли ці діти виростають, вони починають багато працювати, та мало бажати.
Бо бажати – це погано, бажати- непристойно, бажання- не дорівнює щось отримати, а інколи й бути знехтуваним іншими. Часто, навіть заробивши великі гроші, люди так і не дозволяють собі багатьох приємностей, котрі вже не такі коштовні фінансово або за часом, але такі коштовні для наповнення своєї суті.
Часто батьківські настанови та заборона мріяти та бажати роблять не тільки дітей, а й дорослих нещасними, а різке: – «Не куплю, не підеш гуляти, тобі це не треба», а ще гірше, якщо батьки застосовують фізичну силу при бажанні дитини чогось хотіти, – на довго залишає в пам’яті людини заборону на задоволення.
Напередодні Нового року спробуйте наблизитися хоча б на крок до своєї мрії та стати тим самим дорослим для себе, про якого Ви колись мріяли.
Ви можете написати собі маленькому листа, в ті часи, коди Ви були маленькі, тоді, коли Вам не вистачало любові, прийняття, розуміння та турбот, фінансового благополуччя або просто доброти! Будьте для себе саме тим дорослим, котрого Ви хотіли би мати на той момент, коли Вам цього не вистачало.