Оскільки більшість людей після перенесеної травми одужують природним шляхом, універсальні стратегії профілактики призначені для надання допомоги всім, хто зазнав травми, незалежно від симптомів.
Треба пам’ятати, що універсальні стратегії профілактики та втручання не можуть використовуватися як основні методи, вони можуть лише допомогти полегшити або підвищити ймовірність природного одужання.
Приклади профілактичного універсального втручання:
– фізична активність;
– масаж та розтирання;
– арттерапія;
– груповий та індивідуальний аналіз травматичних подій;
– робота з посттравматичним зростанням.
Фізична активність пов’язана із зменшенням та уникненням фізичної активності. Відомо, що помірні аеробні та силові навантаження послаблюють симптоми стресу. При русі мозок людини виробляє більше нейротропних факторів – білкових клітин, що кодуються геном BDNF (англ. brain-derived neurotrophic factor). BDNF відноситься до нейротрофінів, речовин, що стимулюють і підтримують розвиток нейронів. І чим вищий рівень BDNF, тим вища нейропластичність та ймовірніше ослаблення травматичних спогадів. Треба якнайбільше гуляти – зміна візуальної картинки допомагає перемикати думки, бо коли ви сидите в одній кімнаті то навколо одна і та ж картинка, це провокує румінацію та зациклювання. Ідеально прогулюватися лісом, парком, вздовж моря, гірськими ландшафтами тощо.
Масаж та розтирання. Всі активності, спрямовані на стимуляцію вагуса та посилення парасимпатичного тонусу послаблюють симптоми ПТСР, адже його активність пов’язана з високим тонусом симпатичної системи та мигдалини. Можна вмиватися холодною водою, обтиратися жорстким мокрим рушником, робити масаж обличчя, рук, ніг, робити вправи на розтяжку, обіймати інших людей, дивитися їм у вічі, гладити та обіймати тварин.
Арттерапія. При сильному стресі гіпокамп, який приймає участь у процесі запам’ятовування, слабішає. І тоді інформація записується на плату нашої пам’яті в хаотичному вигляді: без прив’язки до місця і часу, без вказівки. Без асоціацій, що стресова ситуація завершилася, без її осмислення та аналізу, за що відповідає також вже послаблена кора великих півкуль. Взагалі при стресі типово послаблюється функція пам’яті. Арттерапевтичні прийоми допомагають безпечно переживати страхи та тривоги, дистанціюючись від них, втілюючи їх в об’єкті, висловлюючи творчістю те, що не вдається висловити словами. Для профілактики ПТСР підходять танці, малювання, ліплення, співи, голосне читання, гра на музичних інструментах тощо.
Груповий та індивідуальний аналіз травматичних подій це груповий та індивідуальний розбір польотів, в ході якого людей просять докладно розповісти про те, що сталося, а також про свої думки, реакції та симптоми, перш ніж проводити психологічну просвіту про симптоми і про те, як з ними боротися. Не має достатніх доказів, щоб його можна було рекомендувати в якості профілактики ПТСР, а в деяких випадках повернення до травматичних спогадів може бути навіть шкідливим.
Більшість людей одужують природним шляхом, і лише у 25% розвиваються симптоми посттравматичного стресового розладу від помірного до тяжкого ступеня, універсальне втручання навряд чи вплине на деякі психіатричні симптоми. Несистематичні універсальні втручання на один або кілька разів не мають достатньо доказів та не повинні використовуватись у повсякденній клінічній практиці.
Далі, дослідження показують, що вибіркові/призначені втручання, спрямовані на соціальну підтримку, розвиток навичок, когнітивну реструктуризацію та терапевтичну дію, можуть бути найбільш ефективними для тих, хто схильний до ризику ПТСР або демонструє ранні симптоми, які ще не відповідають критеріям клінічного розладу.
Вибіркові профілактичні втручання націлені на осіб, схильних до ризику розвитку посттравматичного стресового розладу, але які ще не мають видимих симптомів. Зазначені втручання націлені також на тих, у кого є симптоми, що вже виявляються. Ці втручання повинні надаватися групам ризику для досягнення максимальної ефективності лікування.
Приклади вибіркового/призначеного профілактичного втручання:
– методи ресурсної психотерапії;
– десенсибілізація та переробка рухом очей (EMDR);
– нейрогенне тремтіння: тrauma releasing exercises (TRE);
– тренінг згуртованості.
Методи ресурсної психотерапії показали виняткову ефективність в роботі зі стресом, профілактики ПТСР, депресії, агресії і є досить безпечними так як не передбачають обов’язкового згадування травматичної події.
Десенситизація та повторна обробка рухів очей (EMDR) – це вибіркове втручання, спрямоване на найгірший фрагмент спогаду про травму, а потім на інші фрагменти, доки всі фрагменти не будуть оброблені.
Метод розроблений Фресін Шапіро для терапії посттравматичних стресових розладів. Він допомагає відновити доступ до травматичних спогадів та послабити їх. Історія методу свідчить, що гуляючи парком, Френсін помітила, що початок її тривожних думок збігається з певним руховим патерном очей, і що зміна цього патерну призводить до зміни відчуттів. Сутність методу полягає у вольовому фіксуванні очних яблук в одній точці, що призводить до уповільнення ходу думок та позбавленні від румінацій.
Нейрогенне тремтіння або тrauma releasing exercises (TRE) – тілесно-орієнтована методика, яка заснована на вправах, що стимулюють активне м’язове тремтіння, вібрацію, які поширюються по тілу. У результаті людина відчуває полегшення та ослаблення напруги. Автором методу є Девід Берселі, який працював волонтером у гарячих точках. Під час переховування у підвалах від бомбардувань Девід звернув увагу на м’язові патерни та рефлекторні рухи у відповідь на стрес і що тремтіння знижує вплив стресу на людину.
Тренінг згуртованості – це також показане психотерапевтичне втручання, призначене для використання в групах, які зазнали загальної травми. Він ґрунтується на підбитті підсумків, доповнених вправами на згуртованість; наприклад, граючи у спільні командні ігри. Розвиток згуртованості має стати важливою частиною профілактики ПТСР, оскільки вважається, що згуртованість надає захисний вплив на запобігання стресові.
Раннє лікування призначене для людей, які мають клінічно значущі симптоми посттравматичного стресового розладу або розвинули ранній посттравматичний стресовий розлад (протягом 3 місяців після травматичної події).
При Molfa Hub створені групи психологічної підтримки та організовуються виїзні ретрити для військових, ветеранів та членів їх родин.