Необхідною умовою поведінки військовослужбовця під час бойових дій є її прогнозованість та керованість командиром підрозділу.
В той же час, тривалі виснажливі операції в зоні зіткнення досягають своєї мети на межі людських можливостей, що зумовлює зниження оперативної готовності бойового складу, а саме когнітивної складової, рівня працездатності, комунікативної компетентності, стресостійкості, вольового самоконтролю військовослужбовців. Під час бойових дій може зростати рівень нервово-психічної нестабільності та дезадаптивних форм поведінки – соціальної пасивності, депресивних симптомів, тривожності, нерегламентованої спонтанності, особистісної нестійкості.
Якщо статус бійця оцінюється командиром, то його оцінка може бути спотворена особистим суб’єктивним досвідом та власним фізичним й психічним станом. Неправильне рішення командира в небезпечній ситуації може мати негативні наслідки для окремих солдат та підрозділу в цілому. Тому вкрай необхідними є організація та якісне забезпечення психологічного супроводу та моніторингу фахівцями, які мають профільну освіту та пройшли спеціальне навчання. Психологічний супровід військових під час бойових дій є спільною справою військового психолога, командира та штабу підрозділу.
Процес психологічного супроводу в бойових частинах умовно можна класифікувати як підготовчий вид діяльності, протягом бойових дій та безпосередньо після проведення бойової операції.
До етапу підготовчої підготовки до бойової операції належать:
- перегляд попереднього визначеного психічного стану військових підрозділу; відбір тих військових, які не готові до бойових дій;
- моніторинг актуального стану групової психологічної бойової готовності;
- інструктажі командирів всіх рівні стосовно поведінки під час бойових дій (єдність, довіра до командира, дії у разі паніки та стресу, поводження з полоненими);
- внесення пропозицій при розробці оперативного плану бойових дій щодо можливостей та обмежень людського фактору під час бойових дій;
- розробка плану співробітництва військових психологів та представників медичної служби в ситуаціях надання допомоги особам з психічними розладами.
До переліку видів діяльності психолога під час бойових дій належить:
- спостереження за станом справ на полі бою та безпосереднє втручання у кризових ситуаціях;
- швидке та енергійне реагування на індивідуальні та групові випадки паніки, страху, дезертирства, порушення міжособистісних відносин, порядку та дисципліни;
- допомога у випадках, які пов’язані із пораненнями, хворобами та смертю;
- кризові інтервенції у випадку великих втрат та значного травмування військових;
- аналіз та нейтралізація психологічно-пропагандистської діяльності ворога.
Перелік діяльності психолога після бойових дій:
- аналіз досвіду бойових дій, зокрема, психологічних факторів, які можуть впливати на результат бойової операції;
- проведення рекапітуляції стресових подій з бойовими групами, які опинилися в центрі найбільш травматичних подій;
- визначення психічних втрат підрозділу, допомога у вирішення випадків психічного травмування;
- психосоціальна допомога родинам військових;
- спілкування з полоненими згідно оперативних завдань.
На даний момент Міністерством готується наказ, який буде регламентувати чотири рівні допомоги військовослужбовцям Сил оборони.
Допомога першого рівня стосуватиметься самодопомоги і взаємодопомоги військовими під час знаходження на лінії зіткнення.
Другий рівень передбачатиме психологічну допомогу фаховими психологами поблизу медичних пунктів, в яких знаходяться військові, які не справляються самостійно із травматичними реакціями. За умови неефективності психологічної допомоги другого рівня, постраждалого рекомендується направити на психіатричне обстеження до госпіталю.
Третій рівень психологічної допомоги отримують військовослужбовці, в яких не підтверджено психіатричний діагноз, але він потребує відновлення в умовах санаторію або іншого реабілітаційного закладу.
І, нарешті, четвертий рівень психологічної допомоги відповідає потребі в заходах декомпресії, які проводяться протягом 3-7 діб після ротації із зони бойових дій.