Сім’ї військовослужбовців можуть відчувати унікальні проблеми з поведінковим здоров’ям через стресові фактори, такі як відрядження, переміщення, травми та участь у бойових діях під час служби, що може призвести до психічних та фізичних травм. Стресори та досвід військового життя та служби можуть вплинути на сім’ю в таких галузях, як адаптація до та після служби, управління фінансами, виховання дітей та подолання тривалої розлуки в обставинах життя та смерті.
Типовими проблемами сімей військових та ветеранів є:
– часті переїзди;
– мобілізація;
– фінансові труднощі;
– стан психічного здоров’я.
Для подолання проблем, які є типовими для сімей воєнних та ветеранів, потрібна потужна система підтримки. Одним із найважливіших компонентів цієї системи підтримки є ефективна комунікація. Відкрите та чесне спілкування дозволяє членам сім’ї висловлювати свої почуття, ділитися досвідом та разом знаходити вирішення проблем. Без щирого спілкування сім’ям військовослужбовців може бути складно впоратися зі стресом, пов’язаним із відрядженням, переїздом та іншими проблемами, що виникають у воєнному житті.
Умовами ефективної сімейної комунікації є:
- Спілкування: регулярні телефонні дзвінки, відеочати, переиски в месенджерах.
- Прагнення до відносин, які можуть гарантувати підтримку усіх членів родини військового або ветерана за будь-яких зовнішніх умов;
- Пошуки соціальної та психологічної підтримки у військовій спільноті;
- Пошуки підтримки за межами військової спільноти, наприклад, від терапевта або групи підтримки, що може відкрити нову перспективу та отримати додаткові ресурси;
- Сімейна терапія (за потреби), яка має допомогти членам сім’ї покращити спілкування, розробити стратегії подолання труднощів та зміцнити стосунки. Це також може надати членам сім’ї безпечний простір для вираження своїх почуттів та вирішення конфліктів.
Мобілізація, безумовно, є важким випробуванням для сімей військовослужбовців. Розлука та невизначеність можуть стати стресом для членів сім’ї, особливо коли йдеться про збереження міцних зв’язків. Однак є способи підтримувати міцні сімейні стосунки:
- Пам’ятати, що однією із найважливіших речей, яку треба підтримувати – це зв’язок. Це означає, що і солдат, і члени його родини повинні докладати зусилля, щоб залишатися на зв’язку;
- Скласти розпорядок дня. Створення розпорядку дня допоможе членам сім’ї спокійніше переживати відсутність військового. В розклад дня обов’язково треба включити встановлення регулярного часу для спілкування, планування сімейних заходів та встановлення режиму;
- Заручитися підтримкою інших сімей мобілізованих військових;
- Забезпечити себе зайнятістю, яка може включати нове хобі, волонтерство або зосередження уваги на роботі чи навчанні. Зайнятість надасть відчуття мети та якоюсь часткою буде відволікати від стресу розлуки та невизначеності;
- Планування майбутнього, куди можна включити планування відпустки чи постановку цілей у майбутнє. Планування майбутнього сприятиме почуттю оптимізму та допоможе членам сім’ї зосередитись на спільних позитивних аспектах свого життя.
Переїзди у нові середовища можуть бути одночасно захоплюючим та складними, особливо для сімей військовослужбовців, яким часто доводиться переїжджати. Процес адаптації до нового середовища може бути стомлюючим та напруженим, але за наявності правильних стратегій перехід може пройти гладко:
- Вивчення нового оточення. Перед переїздом важливо ретельно вивчити нове оточення. Це дослідження повинно включати інформацію про культуру, клімат, житло, школи, охорону здоров’я, ринок праці та транспорт. Ця інформація допоможе родині військового підготуватися до нового середовища та прийняти обґрунтовані рішення;
- Спілкування із місцевими співтовариствами. Військові можуть приєднатися до груп військової підтримки, клубів подружжя та інших організацій, які задовольняють потреби сімей військовослужбовців. Звернення до місцевих громад допоможе знайти можливості працевлаштування, варіанти житла та інші;
- Збереження організованості. При переїзді у нове середовище важливо зберігати організованість. Найкраще відстежувати важливі документи, такі як договір оренди, рахунки за комунальні послуги та шкільні записи. Організованість допоможе уникнути непотрібного стресу та заощадити час. Крім того, правильно буде створити контрольний список для переїзду, в якому будуть вказані всі завдання, які необхідно виконати до, під час і після переїзду;
- Збалансування професійного життя із приватними цілями.
Травми та втрати є неминучими частинами життя, але особливо поширені у житті сімей військовослужбовців. Ці переживання можуть викликати серйозні емоційні страждання, з якими важко впоратися. Підвищення стійкості допоможе окремим людям та сім’ям краще справлятися з цими проблемами і ставати сильнішими:
- Шукати підтримки в інших. Це можуть бути члени сім’ї, друзі або спеціалісти у галузі психічного здоров’я. Розмова з іншими про свій досвід зменшить почуття ізоляції. Будуть корисними групи самодопомоги для людей, які опинилися в подібних ситуаціях;
- Практикувати свідомість. Вправи на усвідомленість, медитації, дихальні вправи допоможуть заспокоїти розум та зменшити почуття тривоги чи стресу;
- Дбати про себе. Фізичні вправи, здорове харчування та достатній сон сприяють покращенню фізичного та емоційного здоров’я;
- Шукати сенси. Пошук сенсу у важких ситуаціях є потужним інструментом підвищення стійкості. Пошук сенсів може включати в себе роздуми над уроками, витягнутими з травматичного досвіду, допомогу іншим, які пережили аналогічні проблеми, або пошук способів вшанувати пам’ять близької людини, що пішла з життя;
- Підвищувати стійкість дітей, яка може включати допомогу їм у розумінні та обробці своїх емоцій, надання їм почуття безпеки та захищеності, а також допомогу в розробці стратегій подолання труднощів.
Хоча існує безліч стратегій підвищення стійкості, важливо знайти те, що найкраще підходить для кожної людини чи сім’ї. Пошук правильного поєднання стратегій може зайняти час, але, виявивши терпіння та наполегливість, можна вийти з травм та втрат з великим почуттям сили та стійкості.
Асоціація ресурсної психології та психотерапії підтримує військових, ветеранів та членів їх родин організовуючи психологічну допомогу та супровід.