Діагностика та допомога у воєнних умовах
В умовах війни військовослужбовці стикаються не тільки в фізичними травмами та пораненнями. Так звана бойова психологічна травма (БПТ) — це дуже поширене явище, з яким зіткнулось чимало людей із тих, які воюють у гарячих точках. Вона характеризується вираженим розладом психіки, що виникає в результаті чинників бойової обстановки. Подібний стан вимагає своєчасного надання кваліфікованої психологічної допомоги, а також правильної діагностики, адже його нерідко плутають із контузією та травмами, що мають соматичну причину.
Історичний аспкт
Вперше психологічні особливості військових зацікавили вченого Якоба Мендеса да Коста, який описував психосоматичні порушення в учасників громадянської війни у США. Один із розладів він описав як “солдатське серце”. І хоча в описі значна увага приділялась кардіологічним симптомам, все ж дана патологія багато в чому нагадувала БПТ. А от сам термін вперше зʼявився під час Першої Світової Війни, яка стала найбільш смертоносною, порівняно з попередніми війнами. Його автором став британський психіатр Чарльз Майерс. В оригіналі даний термін звучав як “shellshock” — в дослівному перекладі “снарядний шок”.
Під час Другої Світової Війни вивчення подібних розладів продовжилось, і в обіг увійшов термін “невроз воєнного часу”. А уже в 1952 р. цю хворобу офіційно визнало Американське психіатричне товариство та включило її у класифікацію DSM 2 як “реакцію на сильний емоційний і фізичний стрес”.
Причини виникнення
Вважається, що основною та безпосередньою причиною виникнення психічної травми є відчуття сильної небезпеки, яка несе пряму загрозу для життя та здоровʼя людини, яка перебуває на полі бою. Тому найчастіше її діагностують у тих, хто тривалий час перебуває “на нулі”, не пройшов відповідну психічну підготовку, має підвищену відповідальність, змушений швидко приймати рішення навіть при відсутності необхідної для цього інформації.
Психологічні фактори виникнення бойової психічної травми підсилюються також фізичними факторами. Мова йде про сильну втому (бойова втома), відсутність хоча б мінімального відпочинку, порушення режиму сну, відсутність нормального харчування. Певний вплив мають і умови бойової діяльності, що спричиняють бойовий стрес. Наприклад, якщо військовий виконує невластиві для нього функції або на виконання бойових завдань впливає клімат, особливості місцевості та особисті проблеми.
Клінічні прояви
Симптоматика БПТ може дещо відрізнятись, адже саме порушення буває двох типів:
- Психотравма, що виникла безпосередньо без час травмуючої ситуації. В даному випадку йдеться про гострий стан. Військовий може впасти у ступор та практично не реагувати на зовнішні подразники. При цьому такий стан потрібно відрізняти, наприклад, від звичайної розгубленості. При останній людина може оговтатись від ляпасу чи холодної води. А от при БПТ такі методи використовувати не варто, адже вони можуть лише погіршити стан людини. Іншим варіантом реакції на БПТ є надмірна збудженість, коли військовий починає метушитись, кричати, може кидатись на оточуючих. В особливо важких клінічних випадках можуть зʼявитись проблеми із зором, слухом чи координацією.
- БПТ, яка розвинулась поступово на протязі певного часу під впливом регулярно повторюваних факторів. У цьому випадку її розпізнати важче, адже стан людини погіршується поступово. Військовий стає біль похмурий, агресивний до оточуючих, часто закривається в собі.
Оскільки клініка БПТ буває різною, то основне завдання по розпізнаванню цього стану падає на командира. Він повинен вчасно помітити проблему у свого бійця та евакуювати його з поля бою для надання необхідної допомоги. Тому варто звертати увагу і на деякі фізичні ознаки, характерні для БПТ. Наприклад, діарею, часте сечовипускання, бліде обличчя. Відомим симптомом є також так званий “погляд на тисячу ярдів”, названий так американськими психологами. Він дуже кидається в очі, оскільки виглядає відчуженим та порожнім. Крім того, є ще “бойова посмішка”, яка зʼявляється на обличчі, як одна із форм пасивної агресії.
Класифікація бойових психотравм
БПТ розрізняють в першу чергу за вираженістю симптоматики. Згідно даного критерію є три ступені:
- легка форма: людина страждає від мігрені, в неї погіршується апетит, зʼявляється підвищена стомлюваність;
- середня форма: характеризується істеричною поведінкою, агресивністю, страхом, відчуттям дереалізації, невротичністю;
- тяжка форма: серйозні розлади слуху, зору, координації та виражені зміни в психоемоційному стані.
Також слід памʼятати, що сучасна психіатрія розглядає БПТ як один із різновидів посттравматичного стресового розладу.
Допомога при БПТ
Якщо боєць отримав бойову травму і його боєздатність не відновлюється протягом кількох годин, то йому повинна бути негайно надана вся потрібна допомога. В ідеальному варіанті він повинен бути доставлений у медичну роту, батальон чи у військовий шпиталь. Проте першу допомогу можуть надати оточуючі, перш за все командир, який повинен бути ознайомлений з особливостями перебігу психічних розладів у військових. Для початку потрібно постаратись зупинити панічну атаку. Для цього підходять техніки дихання, заземлення, візуалізації. Також вийти із стану паніки допомагає мʼятний льодяник, міцний солодкий чай або звичайний кубик льоду.
Лікування БПТ підбирається індивідуально з урахуванням симптоматики. Як правило, використовується психотерапія, медикаментозні засоби, дотримання режиму дня, трудотерапія, арт-терапія та ін. Зазвичай для відновлення бійцю потрібно 10 днів. Але якщо йдеться про дуже важкі випадки, або, коли БПТ ускладнюється фізичною травмою, військовому може знадобитись значно триваліша психологічна реабілітація, яку можна пройти у Molfa Hub.