Lang flag
  • English

Психічна травма та ПТСР (посттравматичний стресовий розлад): симптоми, стадії, лікування

Важливість розуміння реакцій на психічну травму та роль своєчасної підтримки в уникненні хронічних патологій

Для глибшого розуміння того, як розвивається ПТСР, важливо розуміти динаміку реагування організму на психічну травму, цей процес має певну послідовність, яка без вчасної належної допомоги може призвести до хронічного патологічного процесу психіки.

Що таке психічна травма?

Психічна травма – шкода, заподіяна психічному здоров’ю людини в результаті інтенсивного впливу несприятливих факторів довкілля, гостро емоційних травматичних подій на людську психіку.

Яка подія є травматичною?

Травматична подія – подія, в якій людина відчуває, що існує явна небезпека для її життя, фізичного чи психічного здоров’я або для життя і здоров’я близької їй людини. Це відчуття виникло в розпал події (навіть якщо потім виявилось, що реальної небезпеки не було) і призвело до фізіологічних, поведінкових та емоційних реакцій.

Травматична подія характеризується:

  • Раптовістю
  • Втратою свободи вибору
  • Можливими тілесними ушкодженнями
  • Жахом, безпорадністю
  • Фактом/загрозою смерті
  • Втратою контролю

Як розвивається ПТСР?

  1. Перші хвилини – 72 години: гостра реакція на стрес, або гостра стресова реакція (ГСР);
  2. 72 години – 1 місяць: гострий стресовий розлад;
  3. Більше 1 місяця: посттравматичний стресовий розлад;
  4. 6 місяців і більше: хронічний посттравматичний стресовий розлад.

Як проявляється гостра реакція на стрес?

Гостра реакція на стрес (ГСР) – це найперша реакція організму на травму. Вона може відбувається за двома сценаріями:

  • Тип А – швидкий перебіг: рухове/мовленнєве збудження, агресія/лють, тремтіння, істерика, незв’язна мова (тараторить). 
  • Тип Б – загальмований перебіг: психічний шок/ступор, панічний страх, апатія, плач, бурмотіння.

Втрата орієнтації спостерігається при обидвох типах реагування.

Всі ці реакції є нормальними реакціями на ненормальні обставини і можуть редукуватись з часом самостійно, або потребують кризового психологічного супроводу. 

Якщо ж людина не мала змоги отримати допомогу в перші 72 години після травматичної події і симптоми не редукувались самостійно, то розвивається гострий стресовий розлад та згодом, якщо відповідна допомога не буде надана – і посттравматичний стресовий розлад. Симптоми цих двох розладів є ідентичними, проте їх виділяють в різні нозології саме за часовою ознакою для того, щоб зазначити рівень адаптації чи дезадаптації людини, для вибору об’єму психотерапевтичної та медикаментозної допомоги.

Які симптоми ПТСР?

  1. Інтрузії – мимовільні, нав’язливі спогади про травматичну подію;
  2. Тривожні сновидіння або нічні жахи, зміст яких пов’язаний з травматичною подією;
  3. Флешбеки – яскраві мимовільні спогади про перенесені події, під час яких людина почуває себе так, ніби травма відбуваються знову тут і зараз;
  4. Уникання розмов, згадувань, почуттів, думок, діяльності, що пов’язані з подією;
  5. Втрата інтересу до звичної діяльності;
  6. Відчуття відчуження, відсторонення від інших;
  7. Надмірне збудження – безсоння, дратівливість, запальність, надмірна настороженість, складність концентрувати увагу;
  8. Складності в переживанні позитивних емоцій;
  9. Відчуття нереальності, віддаленості навколишнього світу, ніби він позбавлений барв;
  10. Можуть проявлятись тимчасові порушення пам’яті.

ПТСР часто супроводжується депресією, тривожним розладом, ОКР. Нерідко людина, що страждає на симптоми ПТСР може вдатися до вживання алкоголю, наркотичних речовин, самопошкодження і суїциду.

Якщо ви помічаєте в себе вказані симптоми – не зволікайте: зверніться по допомогу! 

Як лікують ПТСР?

Золотим стандартом в лікуванні ПТСР є психотерапія. З допомогою кваліфікованого спеціаліста ви поступово відновлюєте свої внутрішні сили, шукаєте нові опори і з’являється можливість відбудувати ту частину себе, яка постраждала внаслідок травматичних подій. 

В залежності від загального стану організму і психіки на момент звернення і по ходу роботи з терапевтом може бути потреба в медикаментозному лікуванні, тоді в нагоді стане лікар-психіатр, щоб надати фармакологічну підтримку на цьому шляху.

 

Автор статті: Мальована Ольга – психіатр, психолог.