Війна — дуже серйозне випробування для нашої психіки. І це актуально як для військових, так і для звичайних людей, які стикаються з її проявами кожен день. Причому в зоні ризику не тільки ті, хто живе близько біля фронту чи в окупації, але й люди із відносно спокійних регіонів. Одним із найбільш поширених психічних розладів у такій ситуації є посттравматичний стресовий розлад. ПТСР під час війни — це стан, який має різноманітну симптоматику та потребує ретельної діагностики. При цьому він добре піддається терапії, якщо людина вчасно звернулась за допомогою.
Які групи найбільш схильні до розвитку ПТСР під час воєнного стану?
У психіатрії посттравматичний стресовий розлад позначає цілу групу психічних порушень, які обʼєднує те, що вони виникають після якої-небудь травмуючої події. Війна повʼязана із великою кількістю таких подій, люди живуть у постійному страху смерті, тому ПТСР після війни діагностують у багатьох дорослих чоловіків та жінок, а також у дітей. Среде факторів, які підвищують ризик отримати даний розлад, психологи називають наступні:
- жіноча стать;
- психічні травми, пережиті у дитинстві;
- тривалий вплив травмуючої події на психіку людини;
- присутність в анамнезі психічного захворювання;
- вживання наркотиків, алкоголю, психоактивних речовин;
- відсутність необхідної підтримки і допомоги до та після переживання травмуючої події.
Як ми уже згадували, психологічна травма війни може розвинутись у кожного, проте в зоні ризику ті, хто пережив бомбардування, бачив смерть інших, люди у яких стріляли, а також полонені.
Механізм розвитку ПТСР
Природа ПТСР до сих пір не є достатньо дослідженою. Згідно з тими даними, які вчені уже отримали, травма впливає на різні системи організму: психічну, ендокринну, нервову. Тому негативного впливу зазнає весь організм.
Характерною ознакою ПТСР є механізм запису травматичної інформації у памʼяті. В результаті цього у майбутньому будь-які деталі, які хоча б віддалено нагадують про травмуючу подію, будуть викликати негайну реакцію захисту організму, що в свою чергу проявляєтся негативною симптоматикою. Саме тому ПТСР після війни — це така ж актуальна проблема, як і під час воєнного стану.
Симптоматика ПТСР
У різних людей ПТСР може проявлятись по-різному, і це дещо ускладнює діагностику. Проте все ж деякі симптоми проявляються частіше ніж інші.
- Навʼязливі спогади про травмуючу подію. Мова про так звані флеш-беки, коли спогад зʼявляється мимовільно, наче спалах.
- Кошмари та нічні жахіття, у яких людина частіше за все знову і знову проживає подію, яка її травмувала.
- Надмірне збудження. Цей симптом може проявлятись як лякливістю, так і нервозністю, агресивністю.
- Уникання згадок про трагедію, а також будь-яких тригерних моментів.
- Поява суїцидальних думок.
- Порушення памʼяті та когнітивного мислення. Зниження інтересу до оточуючого світу.
- Зловживання наркотиками та алкоголем.
Як лікувати ПТСР?
При підозрі на ПТСР необхідно звернутись до психіатра. Як правило, при подібному діагнозі використовують як медикаментозне лікування, так і психотерапію. Серед медикаментів, які застосовують найчастіше, слід виділити різні види антидепресантів, бета-блокатори, гіпнотики, нейролептики, транквілізатори, нормотиміки та ін. Вибір та комбінація препаратів залежить від клінічної картини та особливостей кожної конкретної людини.
Психотерапія є дуже важливою складовою лікування ПТСР. Найчастіше при подібному порушенні використовують метод когнітивно-поведінкової терапії та метод десенсибілізації та репроцесуалізації травми за допомогою руху очей. Позитивні результати в роботі з ПТСР показала і ресурсна психотерапія, тим паче, що робота в цьому методі не потребує безпосередньої роботи з травмуючою подією. Психотерапевтичні сеанси можуть бути досить тривалими — від кількох місяців до кількох років. Усе залежить від ступеня тяжкості ПТСР, наявності підтримки близьких та інших факторів.